Monotheme Fine Fragrances Venezia: мої перші аромату бренду і скоріш за все не останні

Відгуки під продуктом авжеж дали зрозуміти як пахнуть аромати, але не так сильно, як розгорнуті дописи в спільноті. Саме завдяки ним, я взяла ці аромати без затесту , знаючи які емоції вони подарують. Дякую Alichkaaa та Maryyyna за ваші дописи.

Для початку, я зупинила свій вибір на двох різних квітках - Тубероза та Маноі. Різні за характером і звучанням, та підсилені іншими нотами, вони являються гарним прикладом того, як дивовижна природа і якими різними за характером можуть бути білі квіти з тропічним натяком.
Почну мабуть з Туберози, бо саме цей аромат - я вже годину відчуваю в повітрі, в кожній кімнаті де була . Вона тягнеться шлейфом, попереджаючи про те що я наближаюсь. Цю ноту - я полюбляю. Зазвичай , на моїй поличці, вона медова, густа, кремова. Але в Monotheme вона інакша. Хижа, дика, трошки колюча - вона підкрадається і нападає, немов пантера. Трошки пудрова, на початку - індолить ( брокколі передають привіт) . Зловила від неї одразу настрій двох ароматів, при тому двох різних ароматів. Вінтажний настрій, я зловила з перших секунд після розпилення. В старті, я могла поклясться, що відчуваю неролі і що вся мелодія цього аромату піде в бік Secret d'Essences Neroli від Yves Rocher. Можливо схожість ароматів на старті - заслуга петигрейна та білих квітів, що всередині обох ароматів . Трошки згодом, тубероза швидко взяла верх над всіма нотами і тут вже гарна новина для любителів ароматів від Біша, бо на світ виліз клон Aldebaran Marc-Antoine Barrois . Авжеж, шкіра у всіх різна, але я годину відчуваю ці ноти , майже запевнила себе в тому, що чую паприку, на задньому фоні туберози. Така ж хижа, така ж космічна і навіть трошки агресивна квітка , довго тримає таке звучання, звучить моно і заполоняє все навколо. Під кінець же, я ловлю легкий натяк на кокаін від Boclet, але без карамелі і ягід. Така дивовижна гра аромату, не дає мені зрозуміти його, лише змушує мою пам'ять напружуватися і згадувати асоціації з іншими ароматами, ловлячи відчуття де жа ву. Через це - відгук про аромат вийшов досить нейтральний, без емоцій, без мрійливих картин, бо я не знаю, буде жити на поличці цей аромат, чи переїде.
А ось з Маноі - все інакше. Перші секунди і я зрозуміла, що переді мною моя "літня подружка". Для тих хто полюбляє відчувати на собі доглядові аромати, ніжні, кремові квіти - це знахідка. З перших секунд ця туалетна водичка - викликала посмішку. Легкість старту і близькість аромату до тіла, зовсім не псує його, а робить другою шкірою. Кремові квіти проступають одразу, легка солоність шкіри, немов ти вийшов з моря , додає певного літнього настрою, що вже робить аромат тим, що дає вашій голові розгрузитися. Десь - проступає кокос, хоча я чудово розумію, що там його нема. Легка солодкість на шкірі додає йому безтурботності, а медові нотки у повітрі - змушують закрити ноутбук та просто відпочивати з солоденьким коктейлем в руках. Цей аромат створює картинку за картинкою в моїй голові : пляж, літо, прохолодний вечір, тиха та затишна музика, солоне повітря і масаж руками коханого. Причина подібних ассоцііацій логічна - в мене була ціла серія засобів з Маноі і тіаре від Yves Rocher і аромат від Monotheme просто ідентичний йому. Затишний, спокійний і навіть трошки романтичний.
Два аромати , але вони дуже різні. Один - відчувається за два метри, інший - лише при обіймах. Один кричить, а інший шепоче. Певна річ - тубероза гучна, шлейфова і стійка, тож відгуки "Не чую через 20 хвилин" мене дуже дивують. А маноі так, легка, повітряна і близько розташована до шкіри, через що є враження , що вона "злітає" за секунду. Але ні, вона прикрашає ваше тіло, робить ваш особистий аромат шкіри - більш звабливим і , не побоюсь цього ствердження , БІЛЬШ БАЖАННИМ.
Піраміди ароматів розглядати не буду. Сенсу в цьому мало, бо кожна нота націлена на те, що б створити той самий - моно аромат.
Попри всі емоції і нюанси, я вважаю що моє знайомство - цілком вдале.
Тож зараз я думаю - Гарденія чи Камелія