Mandarino Verde by Fantasy Community Perfumes roll-on

Він позбавив мене нормального сну, зайняв мої думки, зупинив інші рецензії й огляди. Усю душу він мені вимотав.

Це мандарин, і спочатку він здається навіть смачним та соковитим. Але аромату явно не вистачає тієї плодової м’якоті, щоб до кінця відповідати гурманічному напряму.

Проте, немає сумнівів, що гастрономічного аспекту важко позбутися.

Та якщо не чіплятися за застарілі уявлення, це елегантно. Не просто гарно, не неймовірно велично, а саме ЕЛЕГАНТНО. Достойно.

Я бачу безліч ситуацій, у яких могла б його носити: хоч у ресторан, хоч на ранкову пробіжку. Можливо, через особливість рол-ону і те, що він не шлейфить, аромат сидить дуже близько до шкіри й звучить тихо. Він навряд чи збере багато компліментів, але й навряд чи когось особливо засмутить.

Це буде коротка рецензія, бо я вже замовила початковий парфум, і ось там уже візьму справжній розгін.
І ні, я не просто влюбилася. Я абсолютно й стовідсотково закохалася без пам’яті.

Пирамида

Взагалі я здивована, наскільки точно в яблучко (ну гаразд, у мандариночку) влучив цей парфум у плані моїх особистих уподобань. Бо він дорослий і самодостатній у своїй гіркоті. Не "фу, гірко", а "вау, це цікаво, давай обговоримо".

Я обожнюю вдало подану гіркоту в парфумах, обожнюю складність і оригінальність. Що-що, а композиції Fantasy Community Perfumes ніколи не можна назвати нудними чи одразу зрозумілими, це вже точно.

Верхні ноти: бергамот, мандарин, зелений чай
Середні ноти: чорна смородина, мускус
Базові ноти: сандал, гальбанум
Сімейство ароматів: зелений цитрусовий фужерний

Якість. Ось що першим спадає на думку, коли я роблю перший вдих із зап’ястка, на якому невеликий олійний слід видає мені цитрусову есенцію, щедро приправлену лютневою гіркотою бергамоту. Нуль квітів, максимум трав’янистої свіжості.

Певно, саме цей аспект робить його таким правильним для літа. Але, можливо, і для зими теж.

"У глибині зими я нарешті зрозумів, що в мені приховане непереможне літо" (Альбер Камю).

Чим це пахне?

Я ніби в саду у тітоньки Терези, де крізь сотні сонячних променів бачу мандариновий сад. Вони (мандарини) всюди: відібрані плоди лежать у плетених кошиках, підгнилі валяються тут і там, хтось щойно скосив траву, і до цього коктейлю грамотно домішався аромат свіжоскошеної зелені.

Прошу помітити, не газону як такого, а саме трави в усій її несподіваній багатогранності.

На заході сонця цей світ просто рікою ллється по розпеченій землі.

Ось така в мене вийшла деталізована ілюзія.

І все ж таки це дуже справжній мандарин: чистий, прохолодно-прозорий, гіркий. І дуже швидкоплинний. Певно, чималу роль зіграло те, що парфуми я ношу без кондиціонера, і спека дає свій ефект.

Наприкінці дев’яностої хвилини я відчуваю лише холодний і терпкий зелений чай, про який забули до самого вечора. Але це вже моя особиста інтерпретація.

Ніколи не пізно дістати компактний ролер і освіжити зап’ястя, чи будь-яку іншу частину тіла, щоб знову опинитися в тінистій і живописній, просякнутій ароматом стиглої цитрусової шкірки huerta valenciana.

#FantasyCommunityPerfumes