Sensatia Botanicals Sufr Naked Sunscreen SPF30 - ну дууууууже специфічний продукт
Знала, що ризикую...
Привіт усім любителям сонцезахисту! Сьогодні хочу з вами обговорити доволі дивний сонцезахисний засіб від індонезійського бренду Sensatia Botanicals. Не подумайте, що я прямо знавець усіляких ноу-неймів, мені назва бренду теж ні про що не говорить. Наштовхнулася на нього випадково, коли отримала від Мейкапу міньку їхнього гелю для вмивання, який виявився на диво непоганим, тож моя допитливість підштовхнула погортати їхню продукцію. Аж ось і він. Мінеральний сонцезахисний крем із 20% оксиду цинку (дуже хороша концентрація) і максимально лаконічним складом. А тут ще й знижка… Словом, у мене засвербіло, і палець якось сам собою тицьнув на "купити" (думаю, ситуація типова для багатьох із нас 😅).
Упаковка
На перший погляд нестандартна. Запакована у картон алюмінієва шайбочка місткістю 70 мл. Це вже потім зрозуміла, чому не туба. Вся річ у текстурі. А вона…
Текстура
Еммм… Заморожене вершкове масло. Чи свічка. Словом, абсолютно загусла біла субстанція, яку можна нарізати ножем. Мені довелося видобувати собі шматочки засобу нігтем. У принципі від контакту з теплом шкіри засіб тане, тому втирати насправді не так і важко. Дуже яскраво пахне воском, от ніби церковна свічка. І текстуру, і запах можемо пояснити складом.
Склад
А ось і він. Компонентів усього три:
- кокосова олія
- оксид цинку
- канделільський віск.
Тепер зрозуміло. І чому він твердий, і чому тане на шкірі, і чому пахне свічкою.
Думаю, досвідченим б'ютіголікам відразу впало в око те, що у списку інгредієнтів немає консервантів, що по ідеї має викликати певні сумніви. Одначе я десь читала, що у продуктах, які не є емульсіями, тобто не містять водної та олійної складової, не відбуваються такі швидкі процеси бродіння. Дійсно, пляшка олії в нас на кухні стоїть місяцями, а до цього вона ще невідомо скільки стояла на полиці супермаркету, і нічого з нею не стається. Тому думаю, тут виробник не схитрив і подав повний список інгредієнтів.
Враження від використання
Дуже неоднозначні. По-перше, длубатися нігтями у баночці, виковирюючи собі стружки засобу, не дуже зручно. По-друге, ясна річ, що санскрін вибілює (це ж оксид цинку), але для мене це не проблема, я не парюся, бо вже і так знайшла собі чоловіка, а працюю з дому 😅. Для тіла загалом прийнятний варіант. Але ж моя допитливість усе підштовхувала мене випробувати його на обличчі. Раціональна складова підказувала, ні - прямо кричала не робити цього, бо кокосова олія в купі з воском = стовідсотково забиті пори, але я все одно це зробила. Заради експерименту чи що 🤷. Носила на обличчі рівно один день. Крем узявся розводами, дуже жирнив, а десь у другій половині дня попровалювався в усі пори, і вже на той момент стало видно, що в мене з'явився з десяток чорних цяток. Увечері вмивалася дуже інтенсивно, робила довгий масаж поверх гідрофільної олії, але це не допомогло - кількадесят нових чорних цяток затишно оселилися на обличчі. От знаю, що зробила дурість, але ж в усіх нас бувають моменти нераціональної поведінки…
Нічого. Скоро почнуться весняно-польові роботи, розійдеться в мене за тиждень на руки і ноги 😁
Отже, мій вердикт: для обличчя ніколи й нізащо; для тіла - якщо маєте час і нерви повозитися з ковирянням і ретельним розтиранням, щоб не було розводів (але білий наліт усе одно лишиться).
Дякую всім, хто дочитав! Бережіть себе і захищайте свою шкіру від сонця! 🤗



















Коментарі (0)