Понівечене тіло у розкішному вбранні: Baccarat Rouge 540
Таким ароматом могла б пахнути жінка, одягнена в наймодніші бренди. Але розкішне вбрання – це лише оболонка. А що ховається під нею? Краще вам і не знати...
Baccarat Rouge 540 пахне розкішшю, яка далася надто дорого. Таке відчуття виникло в мене, коли я вперше отримала пробник цього парфумерного хіта.
До речі, про інший мій пробник-новинку читайте тут: https://club.makeup.com.ua/post/69791/
Розкриваємо секрети Baccarat
Знаменита Baccarat починається цілком невинно. Вона розкривається блідими білими квітами. Хоча парфумер обіцяє нам приголомшливий жасмин, я чую лише якісь невиразні підсніжники. Вони ніби й тішать погляд (тобто ніс), бо перші й найсміливіші, але шарму в них немає.
Білий хрипкий голос підсніжників був би зовсім невиразним, якби їм не підспівував би шафран. Цей яскравий східний красень заявляє про себе впевнено. Він надає початковій ноті глибини та значущості.
І ці милі квіточки могли б довго нас радувати, але Baccarat не така проста… Незабаром ми чуємо ті самі йод і бинти, про які так багато писали. Моє серце мимоволі проймається повагою до Френсіса Куркджана, який створив це диво. Передати запах лікарні у краплі парфуму – завдання непросте, але Френсіс із ним впорався.
Напевно, бинти й йод нам приносить деревний бурштин. Ця нота – одна з найскладніших у парфумерії. На моїй гарячій шкірі бурштин розкривається жахливо. Розкішна Baccarat перетворюється на справжнє лікарняне смердіння, змішане із запахом під’їздних нечистот.
Це парфумерне знущання триває досить довго, але вже до вечора змінюється веселою ялиновою смолою. І тут мій ніс нарешті вдячно зітхає – ялинка прекрасна! Це колюче зачарування триває до самого ранку. Загалом, Baccarat Rouge 540 має вражаючу стійкість
Що ж ховає Baccarat під своєю розкішною оболонкою?
Хоч я й розумію, що Baccarat Rouge 540 – це витвір мистецтва, але носити його не зможу. Навіть 2 мл пробника стоять у мене місяць неторканими, а про покупку нереально дорогого флакона й мови бути не може.
Усе через те, що Baccarat 540 викликає в мене погані асоціації. Колись у студентські роки я проходила практику в закладі для дітей із неблагополучних сімей. Досі пам’ятаю це сіре кам’яне приміщення, з якого мені назустріч виходили діти. Худі, з тінями під очима, бідно вдягнені… Вони були ще маленькими, але їхні очі вже не були дитячими. Ті насторожені погляди, які вони кидали в мій бік, мене лякали.
Діти дуже хотіли нормального, ситого, радісного життя. Але вони знали, що воно їм не дістанеться без боротьби, і були готові за нього битися.
У дорослому житті вони могли б досягти успіху. Але цей успіх дався б їм дорого – залишив би на ніжній шкірі шрами й гниючі рани, наспіх замотані бинтами з тієї самої Баккари.
От на жінці з таким минулим я й уявляю цей аромат. Вона красива, багата, успішна. Її вбрання коштує дорожче за мою квартиру. Але під ним – шрами й рани, прикриті бинтами, просякнутими йодом. Розкіш має свою ціну, і вона заплатила за неї надто багато.
Тепер вона хизується своєю розкішною сукнею, а її шанувальники й гадки не мають, який біль відчуває її понівечене тіло, так майстерно приховане під м’яким золотим шовком.
Я рада, що познайомилася з цим шедевром, давно скопійованим натовпом підприємливих імітаторів (про одного з них я розповідала тут https://club.makeup.com.ua/post/65610/). Але носити його не зможу – його розкіш така ж порочна й болісна, як ранні фотографії Анджеліни Джолі.




















Коментарі (0)