Котячі лотк и, самбука та вишневий компот
Про мої неочікувані парфумерні затести)))
Мені дуже хотілось відчути ту багатогранність та красу композиції, про яку всі говорять, але не вийшло (хай пробачать мене фанати Родрігеса, але шкіра та сприйняття у всіх різні). Так, тут багато квітів, цілий букет з весняних конвалій, ледь гіркуватого османтусу та флердоранжу, але все це настільки концентровано, ніби я занурилась в ванну з квіткової пудри і мені просто немає чим дихати. А ще вперше в житті в парфумах мені трапились котячі лотки - причому не на шкірі, а навіть з блоттера. Найдивніше, що я дуже люблю ноту чорної смородини в ароматах і якраз її багато хто відчуває котиками, так ось - в мене жодного разу не було такого ані в смородинових композиціях, ані в будь-яких інших. Зате тепер знаю, що зовсім не толерую мускуси від Нарцисо=).
Якщо говорити асоціаціями, то вимальовується гримерка в кабаре, де танцівниці перевдягаються після виступу: повітря густе від солодких ароматів та пудри, жінки розпалені та веселі, а шанувальники вишукувались біля дверей та задаровують їх букетами квітів.
І так, тепер я знаю ще одне своє слабке місце - виявляється, мені буває засолодко в парфумах (хоч взагалі-то добре сприймаю навіть відверту гурманіку🤭).
А ось на Mon Premier я не покладала жодних надій, дивлячись на піраміду... І яким же було моє здивування, коли раптом я знайшла небанальну та красивезну вишню в кращих традиціях La Petite Robe Noire! Це надзвичайно красива класична, проте не ретро, композиція. Вона не схожа на сучасні гурманські варіації, але ж яка вона особлива😍.
Одразу після нанесення аромат розкривається пудровою вишнею з відтінком анісу. Це поєднання просто вразило мене своєю солодкою свіжістю з трав'яними відтінками. *Маю сказати, що я з тих людей, кому подобається аніс та не викликає негативних асоціацій з сиропами від кашлю. Ба більше, коли я вперше спробувала коктейль самбука, то мені дуже сподобався його аромат)).
Що мені подобається, так це те, що вишня тут хоч і солодка, проте не зацукрована і не алкогольна. Поступово аромат стає більш пудровим за рахунок фіалки та ірису - але ось ця пудра мені до душі, вона не душить, не давить, а дуже гарно доповнює вишнево-анісовий ансамбль.
В базі доєднуються ноти ваніль та праліне, що робить аромат гурманським, проте не їстівним - адже тут всього в міру. Стійкість, до речі, досить класна - на шкірі тримається 5+ годин, на блоттері взагалі кілька днів. Що ще сказати... хочу флакон😁.
Lolita Lempicka Le Parfum - це рідна сестричка Mon Premier. Але старша, більш стримана та досвідчена. В ній приховані свої таємниці та більше меланхолійності, проте вона так само про вишню з кісточкою, пудрові квіти та аніс з лакрицею. На мій ніс останніх більше, ніж в Mon Premier, через що композиція звучить не так солодко, а більше в бік прянощів та трав'яної настоянки.
В цілому звучання доволі схожі, та Le Parfum на моїй шкірі тримається дещо менше. Флакончик у вигляді яблучка дуже оригінально виглядає, навіть складно обрати з цих двох Лоліт, та напевно, я б все ж хотіла яскраву вишеньку Mon Premier🥰.
P.S. Ось такі в мене вийшли неочікувані затести). Сподіваюсь, ніхто не образиться на мій відгук щодо Родрігеса, адже сприйняття парфумів справді дуже індивідуальне, та й щодо котиків - я знаходила відгуки з такими ж враженнями як у мене, тож це не глюк, а особливості рецепторів).
Коментарі (0)